Земельне питання в політиці Української Центральної Ради: тернистий шлях вирішення

Abstract

У статті проаналізовано особливості формування земельної політики Української Центральної Ради (УЦР) в березні 1917 р. – січні 1918 р. З’ясовано, що в ньому чітко простежуються два основні етапи. Для першого (березень – жовтень 1917 р.) характерні такі риси: пошук шляхів вирішення земельної проблеми в Україні та започаткування законодавчої процедури ухвалення аграрного законодавства. Керівництво УЦР не бажало йти на конфронтацію з Тимчасовим урядом, тому намагалося узгодити з його міністрами всі свої кроки. Значний вплив на формування основних напрямів земельної політики УЦР мав Перший всеукраїнський селянський з’їзд. Його резолюції заклали міцний фундамент у формування майбутнього національного земельного законодавства. Вони включали в себе такі вимоги: скасування приватної власності; перехід усієї землі без викупу в Український земельний фонд; користуватися землею могли лише ті, хто обробляє її своїми руками; ліси, води, шахти й інші земельні надра визнавалися власністю народу України. Під впливом селянських депутатів УЦР внесла в Перший Універсал таку вимогу: «… право порядкувати українськими землями, право користуватися ними належало тільки нам самим, нашим Українським зборам». Реалізувати названі вимоги повинен був Генеральний секретаріат земельних справ (ГСЗС), який мав дбати про організацію волосних, повітових і губерніальних земельних комітетів і підготувати проєкт земельного закону. Однак вирішити ці питання до середини жовтня 1917 р. УЦР так і не вдалося. Жовтневий переворот у Петрограді сприяв завершенню першого та початку другого етапу в діяльності УЦР (жовтень 1917 р. – січень 1918 р.). 7 (20) листопада 1917 р. вона ухвалила ІІІ Універсал, який проголосив утворення Української Народної Республіки (УНР). В ІІІ Універсалі було декларовано скасування приватної власності на поміщицькі, удільні, монастирські землі. В цей період значний вплив на діяльність УЦР мали Декрет про землю В. Леніна та радикалізація дій українських селян. Вони підштовхували УЦР до радикальних методів вирішення земельної проблеми в Україні. Названі чинники були основними причинами того, що Рада так і не спромоглася підготувати та затвердити земельний закон. 9 (22) січня 1918 р. УЦР ухвалила IV Універсал. В ньому було проголошено про перехід до побудови самостійної національної державності, а також до вирішення земельне питання. 18 січня 1918 р. ІХ сесія УЦР ухвалила «Тимчасовий земельний закон». Він був прийнятий в умовах суспільно-політичної та соціально-економічної кризи в Україні, а також під гуркіт більшовицьких гармат. Закон проголошував скасування права власності на всі землі з їхніми водами, наземними й підземними багатствами в межах УНР. Однак втілити його положення в життя УЦР так і не вдалося.

The article analyzes the peculiarities of the formation of land policy of the Ukrainian Central Council (UCR) in March 1917 – January 1918. It is established that it clearly defines two main stages. The first (March – October 1917) is characterized by the following features: search for ways to solve the land problem in Ukraine and start the legislative procedure for the adoption of agricultural legislation. The UCR leadership did not want to confront the Provisional Government, so it tried to agree with its ministers on all their steps. The First All-Ukrainian Peasant Congress had a significant influence on the formation of the main directions of the UCR’s land policy. Its resolutions laid the foundation for the formation of the main points of the future national land legislation. They included the following basic requirements: the abolition of private property; transfer of all land without redemption to the Ukrainian Land Fund; Only those who cultivate it with their hands could use the land; forests, waters, mines and other subsoil have been recognized as property of the people of Ukraine. Under the influence of peasant deputies, the UCR made the following requirement in the First Universal: “... the right to order Ukrainian lands, the right to use them belonged only to us, our Ukrainian Assembly”. The General Secretariat of Land Affairs had to fulfill these requirements, which had to take care of the organization of district, county and provincial land committees and prepare a draft land law. However, to resolve these issues by mid-October 1917, the UCR failed. The October revolution in Petrograd contributed to the completion of the first and the beginning of the second stage in the activities of the UCR (October 1917 – January 1918). On November 7 (20), 1917, it approved the III-rd Universal, which proclaimed the formation of the Ukrainian People’s Republic (UPR). The III-rd Universal declared the cancellation of private ownership of landlords, estates and monasteries. During this period, the decree on the land of V. Lenin and the radicalization of the actions of Ukrainian peasants had a significant impact on the activities of the UCR. They pushed the UCR into radical methods of solving the land problem in Ukraine. The aforementioned factors were the main reasons that the Council failed to prepare and approve the land law. On January 9 (22), 1918, the UCR approved the IV Universal. It proclaimed the transition to building an independent national statehood, as well as to solving the land issue. On January 18, 1918, the Ninth Session of the UCR approved the Provisional Land Law. It was adopted in the context of socio-political and socio-economic crisis in Ukraine, as well as the roar of Bolshevik guns. The law declared the cancellation of ownership of all land with their waters, land and underground resources within the UNR. However, it has failed to translate its position into the UCR.