Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/26217
Название: Сатирико-пародійний дискурс подорожнього тексту в інтермедіальній перспективі
Другие названия: Satire and parody discourse of travel text in intermedial perspective
Авторы: Юферева, Олена Володимирівна
Ключевые слова: тревелог
фікційні техніки
документальний текст
полікодовий текст
карикатура
картун
travelogue
fictional techniques
documentary text
polycode text
caricature
cartoons
Дата публикации: 25-мар-2024
Библиографическое описание: Юферева О. В. Сатирико-пародійний дискурс подорожнього тексту в інтермедіальній перспективі / О. В. Юферева // Південний архів (філологічні науки). – 2024. – № 96. – С. 38-47.
Source: Південний архів (філологічні науки)
Southern Archive (philological sciences)
Краткий осмотр (реферат): Мета цієї статті полягає у постановці проблеми та окресленні основних способів взаємодії карикатури, як фікційного засобу, та тревелогу, під яким тут розуміється фактологічна оповідь, що відображає географічну, етнографічну, соціокультурну специфіку іншого або свого простору та спирається на вірогідність маршруту та автобіографічного досвіду подорожнього-оповідача. Методами розвідки є систематизація сучасних досліджень взаємодії фікційних технік у тревелозі, семіотичний аналіз інтермедіальної взаємодії візуального (карикатури) та вербального, інтертекстуальний аналіз пародійних та сатиричних образів. Стаття присвячується теоретичній проблемі взаємодії тревелогу, сатири і пародії в контексті впливу фікційних технік на документальний текст. Матеріалом дослідження виступають полікодові тревелоги середини XIX ст., коли гумористичні ілюстровані книги набули особливої популярності та були бестселерами, зокрема, твори Річарда Дойля, Чарльза Ф. Брауна (псевдонім – Артеміус Ворд), Томаса В. Нокса. Погляд на сатиричні та пародійні складники подорожнього тексту крізь рефлексії щодо взаємодії уявного, вигаданого та дійсного, автобіографічного та етнографічного може стати стійким підґрунтям для аналізу подібного матеріалу, а також його розгляду в діахронії. Візуальні сатиричні репрезентації у подорожі, по-різному взаємодіючи із вербальним текстом, додають сатиричної образності до фактуального викладу, реалізовує сатирично-пародійний задум як невід’ємну частину вербально-візуального наративу. Незважаючи на різні функціональні особливості, карикатура, а також картун є медіаторами між світом автора, відображаючи його ставлення та враження, фікціональним світом (літературних, візуальних репрезентацій) та іншим простором. Карикатурні зображення належать до сфери уявного, а також фікційного, особливо у пародійній функції, проте вони мають потенціал документування як автобіографічного досвіду, етнокультурної специфіки.
The purpose of this article is to put an issue and outline the main interaction ways of caricature, as a fictional tool, and travelogue, which is determined as a factual narrative that reflects the geographical, ethnographic, and socio-cultural specifics of other or the own space and is based on the of the route and autobiographical experience validity. The research methods are the systematization of modern studies about the interaction of fictional techniques and travelogue, the semiotic analysis of the intermedia interaction between visual (caricature) and verbal components, and the intertextual analysis of parodic and satirical images. The article deals with the theoretical problem of the interaction between the travelogue, satire, and parody in the context of the fictional techniques’ influence on the documentary text. The research material is the polycode travelogues of the middle of the 19th century when humorous illustrated books gained popularity and were bestsellers, in particular, the works of Richard Doyle, Charles F. Brown (pseudonym – Artemius Ward), and Thomas W. Knox. A thorough examination of the satirical and parodic elements in travel literature, through contemplations on the interaction between the imaginary, fictional, real, autobiographical, and ethnographic, can serve as a solid foundation for analyzing such works, as well as its consideration in diachronicity. The visual representations of the journey interact with the written text in various ways, include satirical imagery in the factual presentation, and incorporate the satirical-parody concept into the narrative. Despite different functional features, caricatures and cartoons are mediators between the author’s world, reflecting his attitude and impressions, the fictional world (literary, visual representations) and Other. Caricature images belong to the realm of the imaginary, as well as fictional discourse, especially used in a parodic function. Still, they have the potential to document as an autobiographical experience, so an ethnocultural specificity.
DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2024-96-5
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/26217
Faculty: Інститут права та сучасних технологій
Department: Кафедра філології та перекладу (ФП)
ISSN: 2663-2691 (рrint)
2663-2705 (оnline)
Располагается в коллекциях:Наукові публікації (статті)
Кафедра філології та перекладу (ФП)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
сатирико-пародійний-дискурс.pdf1,04 MBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.